ImageЛюди поспішають по своїм справам, і в буденній метушні місто їм здається теж буденним. Але якщо відволіктися від щоденності хоча б на кілька хвилин і вдивитися в обличчя перехожих, у потоки автомобілів, у фасади старовинних будинків, то можна побачити справжню красу нашого Херсона.

Ім'я нашого міста Херсона своїми коріннями йде в глиб століть. Існує така легенда. Після чергової перемоги в російсько-турецькій війні генерал - губернатор завойованого краю Потьомкін показував Катерині II карту завойованих земель. - «Отут непогано б закласти фортецю» - сказав він Катерині. -« Назвемо цю фортецю Херсон, - сказала імператриця. - Було колись місто Херсонес, що означає далекий, крайній - нехай буде новий Херсон.» Так це було чи не так, але місто Херсонес на початку 14 століття зруйнували татари. Зараз на його місці в Криму одні руїни. А Херсон живевже два з чвертю століття. І процвітання його залежить від нас з вами.

У ті давні часи губернський центр Херсона був дуже гарним і затишним. Його вулиці, парки, сквери й площі були ретельно доглянуті, архітектурні ансамблі відрізнялися єдністю. Фасади будинків і храмів прикрашали скульптури, вулиці в основному були вимощені гранітною брущаткою: сірою і червоною. Все місто було засаджено акацією і липою. Херсон був неначебто третьою столицею Російської імперії на півдні і будувався з великим розмахом. Кращі архітектори Росії будували Херсон за запрошенням Потьомкіна.

Зеленим господарством у Херсоні займався кращий у Європі садово-парковий майстер 18 ст. В. Гульд. Кордони Херсонської губернії були дуже великі. Придністров’я, Олександрія, Херсонес, Одеса і Миколаїв підпорядковувались Херсону. Після революції Херсон підпорядкували Одесі.

До нашого часу збереглося дуже мало від старого Херсона. Але навіть те, що залишилося, вражає наших гостей і туристів.

ImageТепер давайте помандруємо по старим вулицям нашого міста. Почнемо з головної вулиці Поштової (Ушакова). Свою назву одержала з заснування міста. Тут проходила поштова дорога на Миколаїв (тепер Миколаївське шосе). Так як ця вулиця була головна, їй підібрали більш звучну назву Говардовська - на честь англійського філантропа Джона Говарда. В 1820р. був споруджений пам'ятник Д.Говарду.

Далі йде Богоугодний заклад (Херсонська обласна лікарня на проспекті Ушакова). Він був заснований в 1820 р. Тут перебувало відділення психіатричної лікарні й притулок для дітей-підкидьків.

Проходимо далі й бачимо будинок з вежею - це пожежна команда (зараз на його місці перебуває Главпоштамт, побудований в 1973р.).За пожежами стежили з каланчі на Забалці, де вона збереглася до наших днів. Залежно від того, у якому районі міста виникала пожежа, на вежі вивішувалося певне число повітряних куль. У кожному районі був пожежний обоз.

За пожежною командою стоїть будинок Міського нічного притулку з ім'ям Густава Фальц-Фейна, побудоване його спадкоємцями в 1910р. замість нічного будинку, що раніше розташовувався в будинку по вул. Ушакова (нині - Обласне управління культури). У Херсоні було три приватних притулка та один міський. Ніч у приватному притулку коштувала 5 коп., а в міському - 3 коп. Щодня послугами Міського нічного притулку користувалося близько 110 чоловік.

Далі привертає нашу увагу будинок, побудований в класичному стилі -Маріїнсько - Олександрівська жіноча гімназія ( названа на честь ім'я імператриці Марії Олександрівни), нині це судомеханічний -технікум ім. Ф.Ушакова. Далі йде училище торгівельного мореплавства, яке засноване в 1834р. До нього вступали переважно діти купців і міщан. Набирали всього 24 вихованця. З роками училище було перетворене в «Херсонське морехідне училище далекого плавання ім. Імператора Олександра ІІ». Але, на жаль первісний будинок був спалений під час війни. В 1953р. був побудований новий будинок. З 1996р. воно реорганізоване в Херсонський морський коледж.

ImageОкремо потрібно сказати про парки старого Херсона. За всіх часів їхня наявність або відсутність у будь-якому місті свідчить про рівень культури в ньому. Дуже прикро, але Херсон ніколи не був багатий на парки. Але все-таки прогулюючись по Говардовській вулиці, як не зайти в Олександрівський парк (парк ім. Леніна). Приїзд в наше місто Олександра ІІ (1880р.) став причиною відродження колишнього Дніпровського парку, яке здавалося вже ніколи не зможе знову стати місцем відпочинку городян, на території якого Імператор посадив дуб, що донині росте в центрі парку ім. Леніна.

Вулиця Суворівська,як називали її на протязі півтора століття, в 1927 році отримала назву 1 Травня, а в 1941 році була повернута колишня назва Суворівська. Прийнято вважати, що з усіх вулиць Старого Херсона менш за все від часу постраждала саме вулиця Суворова. Це й так, і не зовсім так. Особливо прикро, що на початку 70-хроків радянською владою був знищений квартал вулиці, де розташовувалися будинки, що несли в собі особливу історичну цінність - будинок академіка Тарле та аптека Мюнпера. На цій вулиці розташовувалась велика кількість магазинів та підприємств.

На вулиціСуворівській кожний будинок - історія, і можна про кожний будинок розповісти багато цікавого. Ще одна історична будівля: це будинок Меггера. В архітектурі цього будинку відчувається рука талановитого архітектора, який тонко розумів дух часу. На першому поверсі було кафеі кондитерська, що незабаром одержали популярність у Херсоні. Тут же перебувала книгарня. На даний момент це житловий будинок (Суворова, 17). Поруч будинок наймав продавець дитячих іграшок, другий поверх займало ательє. Вся вулиця була вимощена гранітом та засаджена деревами. Це - торгівельнийі діловий центр Херсона.

Піднімаючись по сходах, що веде від вулиці Суворівської до театру, бачимо будинок Херсонського театру. Міський театр у Херсоні був закладений 18 квітня 1884р., Imageа 1 жовтня відбулося освячення тедару й дана перша вистава. На сцені театру виступали відомі українські, російські й закордонні трупи А. Саксаганського, М.Кропивницького та інших. Зал театру служив не тільки для театральних вистав, але й для народних зборів. В 1925 році називався «Міський театр ім. Луначарського» і був розрахований на 900 місць. На Театральній площі в ті роки проводились головні мітинги й святкування. 14 березня 1944 року, наступного дня після звільнення Херсона, будинок театру був зруйнований вибухом міни, закладеної гітлерівцями при відступі. У травні 1962р., на місці зруйнованого театру по типовому проекту був зведений Український музично - драматичний театр ім. Куліша.

Самий великий і багатий будинок старого Херсона належав купцеві Михайлу Савовичу Скарлатто, представникові молдавського боярського роду. Будинок побудований в 1905р. Багато декорований на фасадах будинок займав цілий квартал між вулицями Веронцовською (Комунарів), Вітовською (Горького) та Торгівельним провулком (21 Січня). Будинок виходив на головний міський ринок Привоз, що робило вигідним розміщення в ньому магазинів і готелів. Тут розміщалося одеське товариство «Провідник» зі складом лінолеуму, гумових виробів, підприємство по пранню й чищенню одягу «Сильне чищення», мануфактурний магазин, оптовий склад гумових калош та інші підприємства ім. Комінтерну.

Під час війни будинок був частково зруйнований, а після війни відновлений силами німецьких військовополонених: більша частина була перебудована, особливо по вул. 9-го Січня. Донедавна це був житловий будинок, що належав заводу. Великим центром місцевої торгівлі була Привозна площа (Привоз). На початку 19 століття в центрі Привозної площі вирішено було побудувати Святодухівський храм. В 1810р. архітектор Ярославський створив проект. Церква мала квадратний план із чотириколонними портиками з усіх боків. Вже на початку нашого століття церква була розширена й у такому виді ми можемо бачити її сьогодні. В 1962 Святодухівська церква одержала статус собору. В наш час це Святодухівський кафедральний Собор (вул. Декабристів, 36).

ImageГоловним міським ринком називався «Привоз». Назву свою він отримав, напевно, тому , що селяни із сусідніх сіл привозили на продаж свою продукцію. Особливістю цього базару було те, що на ньому не продавали рибу. Зате торгували скатом, голубами, різним живим товаром. Ринок був ліквідований в 30 роки XX ст. На його території були побудовані школа №14 і дитячий садок. А напроти церкви був сквер. Другий базар називався «Рибний». Це була територія теперішнього Центрального ринку. Свою назву він одержав тому, що там торгували, в основному, рибою. На площі перебувало два цементних лотки, у яких плавала жив риба. В невеликих крамничках торгували солоною, в’яленою та копченою рибою. Наступний базар перебував у районі «Воєнки» і останній - Забалківський базар. На двох останніх торгували місцеві торговці.

Весь міський транспорт був представлений  винятково приватними візниками, які розділялися на пасажирські або легкові й вантажні. Пасажирські візники були парокінні й однокінні, брички, фаетони. Бричка - це відкритий транспортний засіб без навісу від дощу, а з навесом, називався - фаетон. І на бричку, і на фаетон містилося 3 чоловіки. Легкові візники мали свої стоянки на Суворівській в 3 -х місцях. Кожний візник мав свій номер. Номер видавався на рік після сплати в касу всіх податків. Такса була в межах від 30коп., у нічний час 70 - 80 коп. Такса була однакова для всіх візників.

Якщо подивитися й зпівставити стару карту м. Херсона із сучасною, то побачимо, що сьогодні зникли багато площ. За останнє десятиріччя вулиці звужуються - люди захоплюють міську територію. Поводячись таким чином, ми можемо назавжди втратити те, що вдалося зберегти. Вдивіться в красу свого міста і ви побачите те, що хотіли нам розповісти старі зодчі. Адже будь-який будинок нашого Херсона - це маленький шедевр.

   

Додаткова інформація