Методологічні пояснення

        Індекс споживчих цін (ІСЦ) – показник, який характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, що купує населення для невиробничого споживання. Відображає зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді порівняно з базисним.
        Розрахунок ІСЦ проводиться шляхом об’єднання двох інформаційних потоків:
- даних про зміни цін, одержаних шляхом реєстрації цін і тарифів на споживчому ринку;
- даних про структуру споживчих грошових витрат домогосподарств.
        Реєстрація цін – метод збору інформації про ціни на товари (послуги), що включені до споживчого набору на відібраній сукупності підприємств торгівлі, сфери послуг.
        Споживчий набір товарів (послуг)-представників – це найбільш представницькі та найважливіші для споживання домогосподарств товари та послуги. Визначається централізовано і є єдиним для всіх регіонів країни.
        Товар (послуга)-представник – сукупність видів товарів (послуг), які є однорідними за своїми споживчими властивостями та призначенням і мають однакові тенденції щодо зміни цін.
        Індекс цін виробників промислової продукції (ІЦВ) – показник, який характеризує зміни цін у часі у сфері промислового виробництва. Спостереження за змінами цін проводиться на промислову продукцію (без податку на додану вартість та акцизного збору) за вибірковим колом промислових підприємств. Дані щодо індексів цін виробників промислової продукції у 1991-2001 рр. представлені за галузями промисловості відповідно до Загального класифікатора галузей народного господарства (ЗКГНГ), починаючи з січня 2002 року – за Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД), гармонізованою з відповідними міжнародними класифікаціями.
        Ціна виробника – це сума, яку отримує виробник від покупця за одиницю виробленої продукції у вигляді товару  або послуги без податку  на додану вартість або аналогічних податків, які нараховуються на покупця.